КЕП замість ЕЦП: Ключові зміни для українського бізнесу

З 7 листопада 2020 року в Україні набули чинності зміни, що стосуються використання електронних підписів. Електронні цифрові підписи (ЕЦП) старого зразка, отримані до цієї дати, більше не є дійсними. Натомість, для подальшої роботи з електронними документами необхідно використовувати кваліфіковані електронні підписи (КЕП) нового зразка. Про це, зокрема, повідомляє видання InBase.

Перехід на КЕП регулюється Законом України «Про електронні довірчі послуги», який передбачав дворічний перехідний період. Цей закон також визначає коло суб’єктів, які зобов’язані зберігати КЕП на захищених апаратно-програмних носіях (токенах). До них належать органи державної влади, місцевого самоврядування, державні підприємства, реєстратори та нотаріуси. Інші користувачі КЕП наразі можуть самостійно обирати спосіб зберігання.

Варто зазначити, що Постанова Кабінету Міністрів України № 193 від 3 березня 2020 року тимчасово дозволяє використання удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах, навіть якщо вони зберігаються не на захищених носіях. Ця можливість діє до 31 грудня 2021 року, після чого очікуються подальші законодавчі зміни.

Чому це важливо для українського бізнесу?

• Юридична легітимність: Забезпечення відповідності електронного документообігу чинному законодавству та уникнення правових ризиків.
• Підвищення безпеки: КЕП пропонує посилений захист від несанкціонованого доступу та підробки, що критично важливо для конфіденційної інформації.
• Оптимізація процесів: Спрощення та прискорення взаємодії з державними органами, партнерами та клієнтами, що сприяє ефективності бізнесу.

Джерело: InBase